КІНЕЦЬ СІЧНЯ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Часу стрімка течія,

Кинувши в сніг календар,

Щезла за ним і сама.

– Хочеш, я буду твоя? –

Криги тамуючи жар,

Січню шепнула Зима.

В передчутті ніжних втіх

Січень розбурхав у млі

Шалу засніжений вир.

Зимці з небес крижаних

Ніжив дзвінкі кришталі

В інеї купаних зір.

В віхолах вив жартома,

Сипав льодяники в сни,

Кригою пристрасті скрес

Раптом схолола Зима,

Бо між снігів з далини

Лютий прислав СМС

Січню коханка вертка

Серед морозних забав

Пристрасті хмарила крах.

– Чом ти холодна така? –

В часі зітхнув і пропав,

Станув в лютневих вітрах.

Візьміть участь в обговоренні

Класно!...і цікаво - що ж було у тому СМС, що Зима так повелась на нього...Лютий її ж доконає, наївну білявку)))

З історії літератури ми знаємо, що у так званих школах поезії, які сповідували певні естетичні канони, дотримувалися певних технік і формоутворюючих моделей, не рідкість - взаємопроникнення і переплетення образів, мотивів, тем... Інколи важко відрізнити між собою вірші МолодоМузівців чи неокласиків. Так буває. Чого Ви образились? Я НА ЖОДЕН ПЛАГІАТ не натякала. До речі, коли я бачу ПЛАГІАТ, то говорю про це прямо.

Дякую всім! :)) Такий зараз час! :)) Не плагіатила!!!

У мене таке враження, що сьогодні деякі автори помінялися із колегами творчою манерою! От читаю вірш Тані, а таке варження - ніби Коля Чат написав... Дивина! А вірш грайливо-легкий, майстерний!

красиво.
)))))))) але ж прогрес! вже й місяці одне одному СМС шлють!) продвинуті)))))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ