Пірамідальність
дилетантські теревені
...ми риєм, бурим, зрубуєм, ріжем, спилюєм, косим, стрижем, топчем, розвалюєм, руйнуєм. підриваєм, зносим, захоплюєм, перетираєм у порох, вбиваєм, знищуєм, нівелюєм... - фух! зморився я від дієслів нашого прогресу - адже завдяки саме таким і подібним до цих дій ми розширюємо, розсовуємо простір свого існування і вдосконалюємо свій світ - хоча і розуміємо примарність своїх діянь, тому що ідеального блага на землі немає, не було і бути не може - благо нам як символ, якого змушені вічно прагнути з причини своєї егоїстичної суті...
...без вирішення питання егоїзму не збудувати нам блага на землі - з іншого боку, людина без егоїзму не дбає про себе, про власний добробут, не слідкує за собою, втрачає свою індивідуальність - людина без власного "я", що як найменше! не розумна людина - що ж тоді буде за суспільство таке з ідеальним благом брудних і нерозумних людей? - от ми і здумали собі піраміду суспільного устрою, ідучи за прикладом природи - зверху сильні і красиві, "кращі", знизу слабкі і бридкі, "гірші" - у більшості ми належимо до "гірших", ми жорсткіші у хамстві і дикунстві, у цинічністі і деспотизмом, наглістю, брехливістю своєю, злодійкуватістю і у т.п. найнижчих проявах у бутті, в найегоїстичніших духовних і розумових якостях... - але куди нам до сильних, красивих, "кращих" на соціальній маківці! - адже ми лише гумус для живлення самого, най- найкращого - нерухомий, він квітне і процвітає однією шлунково-кишковою метою - вижити...і жити в ім"я консервації стабільної підтримки його за рахунок живлення від слабкого, бридкого, "гіршого" - і від споживчих надмірностей "кращих" світ кисне, гниє і, в решті решт, всихає і гине, руйнується - закони тимчасовості у природі незнищенні - і подібне відбувалося в історії людства досить таки частенько - і ми знову зводили нову піраміду, створювали іншою її, іще паскуднішу за попередню...
...да-а-а! темна споруда, ця піраміда суспільного устрою - але ще темніша дурість, що відтворює її - краще б ми жили у кришталевій салатниці на слонах, які стоять на черепашці, чи на кітах в океані Всесвіту - світліше і прозоріше жили би у такому крихкому світі і були б відповідальніші в існуванні своєму, гостріше б відчували провину за кожний свій порух у природі...
...а ще подейкують, буцім, піраміда стартова площадка у розвидку людства - не знаю, вірити в це, чи ні? живучи у новій споруді, сумніви гризуть мене - а сумніви, кажуть, є діалектика...але то вже зовсім про інше.
