Хмари
Над вечір тихо сівши
У полоні мрій,
Витаючи, висіли хмари
Вони нікуди вже не поспішали.
І лиш переливаючись
Краплинами води
Світили сонцем
На зелені далі.
Вони висіли… Пурхали…
Текли… І грали світлом
В безтурботній ліні.
Вони вкривали небо
Мов піски.
Ховаючи в барханах
Втому вітру.
В колиску тихо
І самі лягли.
Повиснувши на теплих
Кронах лісу.