ПЕКУЧЕ...
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Розгрібши хмарне полотно,
У неба вишині
Клювали золоті півні
Зірок дрібне пшоно…
Від злості місяць паленів
В лілову хмарну ніч
І розганяв урізнобіч
Сполоханих півнів.
Як сонце в променів жмутки
Зв’язало сни пусті,
Півні в захмарній тісноті
Склювали всі зірки.
І зникли в ніч… Лиш слід, мов жар,
Зайнявся золотий,
Та місяць хмурився, блідий,
Примарою між хмар.
Хтозна, чи справжньою була
Сліпуча казка та…
Пір’їнка лише золота
Долоню обпекла.
