01.02.2013 17:47

для всіх

245

6 | 6

 © Оля Стасюк

Моя орбіта

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Відчувати – моє. А от жити – це вже не до мене.

Розбивати думки, ніжні мрії метати – моє.

Я не знаю, що знаю, що знатиму ще достеменно.

І не знаю, що буде, і вже не пізнаю, що є.

В мене інша планета і навіть окрема орбіта.

В мене інші розвали, завзяття, думки і буття.

Я ЗАВЖДИ буду поряд – маленьким негаснучим вітром,

Що ЗАВЖДИ буде радий удачам чужого життя.

Я не знаю, чи буду, чи, може, добуду до злетів.

Всіх запрошую в гості! Я рада усім – ну і що ж?

Адже в мене однаково – інша, окрема планета

На орбіті окремій і з Сонцем окремим також.

Як не хочете – я турбувати ваш спокій не буду.

Хай спокійно живуть золоті атмосфери планет.

Я люблю вас найдужче, які б не були ви там, люди!

Всіх люблю я. Напевне, це й має робити поет.

Хай ви злі чи холодні, щасливі, розкидані світом –

Прилітайте до мене, будіть мої дзвони від сну!

Все, бувайте! Пора на свою невеличку орбіту,

Відновити в думках ту закохану, вічну весну.

20.12.2012