Зимонько, чом так морозно сніжиш?
Мій снігопад повесні мине.
Нащо, любове, твій сніг роздоріж?
Щоб не губила мене.
Нічко, в яких моя згуба світах?
В трепетних снах зірно-золотих.
Чим мене, Часе, чаруєш в літах?
Трунком медових утіх.
Що так видзвонює стишену мить?
Передчуття сніжної імли.
Чом так стривожене серце щемить?
Зашпари стужі зайшли.
Чим дорожу, що знайду між завій?
Здогад зболить відчуттів межа.
Звідки краплинки беруться між вій?
Схлипує смутком душа.
Зимонько, знову ти болем сніжиш?
Ні, я в тепло талим сном стекла.
Як ти, любове, в снігах роздоріж?
Пролісками розцвіла.