03.02.2013 14:50

для всіх

259

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

ГРУШЕВИЙ НОКТЮРН

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Ніч за вікном підталі смутки стужі

В сніг пригортає тіней холодами,

А в теплій казці дико мліють груші,

Стікають приворотними медами.

Ще трохи, і медів тягучий солод

Наповнить ночі глибину бездонну,

У повінь скресне непривітний холод

За вигинами матового тону.

А ніч крізь морок підглядає в шибку,

Зоріє на грушеву звабу сонну,

Морозцем додаючи криги щіпку

У ласощів солодку заборону.

Іди… поруш зимові сонні межі

У сподіванні дива неземного,

Зігрій грушеву ніч в долонь пожежі,

Торкнись устами плоду запашного.