Я не вірю в життя без тебе...
Ти покинув дні, ти покинув ночі,
Ти будуєш без мене собі життя.
Тож хай гріють тебе інші очі,
Я ж для тебе канула в забуття.
Але я не вірю в життя без тебе,
Як не вірю у ніч без дня,
І не вірю у зорі без неба...
Я не вірю без тебе в життя.
Від ранку... й лягаючи спати,
я не вірю без тебе в життя.
Може, доля така на тебе чекати,
Навіть канувши в забуття!
