Віра, Надія, Любов
Червоніє на заході - сонця ясний на півкруг
І прозорими росами вкриється втомлений день.
Горизонт іще теплий у мареві сяючих смуг
Пропускає зірки, що вплітаються в синь
де-не-де.
Розтривожений вечір піснями малих солов’їв
Дочекався, коли увесь світ біля нього замовк.
Не питаючи дозволу вільні серця полонив
І вселяв у них знову - Віру, Надію, Любов.
Прокидалися важко, зневірені вчора, тіла.
Відчували потік, задля щастя, дарованих сил.
Пронесіть почуття, які доля щодня берегла
І наповнюйте ними наснагу життєвих вітрил.
м. Кривий Ріг, 2012р
