КОМУ ЩАСТЯ?
Притча
В глибоку яму Щастя провалилось.
Проходив повз те місце чоловік.
– Ти хто?
– Я Щастя! – з дна йому жалілось.
Прохожий грошей попросив і зник.
– Ти хто? – невтішні чуючи зітхання,
До ями раптом другий підступав,
Впізнавши бранця, вимолив кохання,
Й від Щастя у нестямі з ним пропав.
А ось і третій, змучений журбою,
Гадало Щастя – зараз промине.
Ба, ні! Нагнувся: – Хто ти? Що з тобою?
– Я Щастя! Впало! Витягни мене.
Подав той руку, витяг Щастя з ями,
І без прохань пішов шляхом своїм,
Сумними заклопотаний думками.
А Щастя… тихо рушило за ним.
