12.02.2013 09:55
© Каранда Галина
Я звикла – вірші пишуться самі…
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
Я звикла – вірші пишуться самі…
А ось сьогодні – вийшли із покори:
Хоч спати не дають вони мені,
Та всі слова десь поховались в нори.
Покреслено розхристані рядки,
Початків недомовлених з десяток.
Не хочуть римуватися думки,
Ривками визираючи з-під латок.
Немає білих ниток… Наживлю
Поки як-небудь, купи щоб тримались,
Їх нотками досадного жалю…
Вони ж не вперше вже оце прорвались.
11-12.02.2013
Каранда Галина 
