24.12.2012 07:59
-
247
    
  4 | 5  
 © Бойчук Роман

Розлука

Розлука

Виводиш пальцем серце на вікні..,

Фрагменти своїх спогадів про нього:

Про ваші разом ночі, ранки, дні...

...Самотнього світанку, мовчазного.


На підвіконні кава остива

В двох кружках, (так щоранку ти робила)...

Тремтіла твого смутку тятива;

Гірку від сліз свою ти каву пила.

________________


В його руці на кінчику пера

Вона ж, як муза, була завжди з ним.

Не раз ота розлучниця-пора -

Лягала на папір рядком сумним.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.12.2012 17:39  Тетяна Белімова => © 

Оця ремінісценція на "Теплі історії до кави" мені найбільше сподобалася! Серйозна лірика. Без слюнтяйства.

 24.12.2012 12:00  Наумець Світлана 

Дуже красиво, слова проймають за живе. Хто знає розлуку, той зрозуміє