Розлука
Виводиш пальцем серце на вікні..,
Фрагменти своїх спогадів про нього:
Про ваші разом ночі, ранки, дні...
...Самотнього світанку, мовчазного.
На підвіконні кава остива
В двох кружках, (так щоранку ти робила)...
Тремтіла твого смутку тятива;
Гірку від сліз свою ти каву пила.
________________
В його руці на кінчику пера
Вона ж, як муза, була завжди з ним.
Не раз ота розлучниця-пора -
Лягала на папір рядком сумним.