В ПРОВІНЦІЙНІЙ ЦЕРКВІ ПАСКА
В провінційній церкві Паска.
Ніч - хоч вовком вий!
Прихожани під зірками
Ждуть вогонь святий.
Темінь церкву в боки лупе,
Батюшку ледь чуть,
Ще й собаки під кущами
Розговіння ждуть.
Псам бездомним в шлунках лунко!
В пелені ночі,
Їм ще з п’ятниці Страсної
Маряться харчі...
Ось де блиснуло за рогом,
Дринька і повзе.
Мабуть, дяк на стрій «мазді»
Благодать везе!
Хтось комусь перехрестився,
Хтось навшпиньки став.
В ці моменти вушлий цуцик
Ковбасу украв.
Натовп ахнув в темні зорі…
Й ні про се, про те,
Вибухнувся лайко, бійко
На усе святе!
Падало: кому під носа
Писане яйце,
Кому в паски з холодцями
Тріскане лице...
Ніч і темінь безпросвітла
Покривала всіх.
Вирував з адреналіном
Всякородний гріх...
Хтось потужно із надривом
Борика срамив -
Про єдиний трансформатор,
Що в селі спалив.
Жінка Борика віщала
Чисто грамофон:
«Борик тут не винуватий,
Винен самогон!»
Батюшка із церкви вийшов
Лікувать склероз,
Нагадав братам і сестрам,
Що воскрес Христос!
«Той хто в це іще не вірить,
Але сумнів є,
Хай воістину на церкву
Долари дає!
І тоді йому проститься
Вся його вина...»
Тут і батюшці по пиці
Дали стусана.
Матушка на всю округу
Заволала в мат:
«Де міліція? Вбивають
Наш патріархат!
Дайте косу, а чи вила,
Чи якусь лопать,
Тьму ворожу й темну силу
Треба розганять!»
Лиш еврейчик умудрився
Навіть в царстві тьми
Обминути всі стосунки,
Дулі й стусани.
А дорогу до порядку
Черевом проклав
Між ногами й корзинками
Сільський голова.
Він хрипів і повз між люди
Точно криголам.
Вимагав подати світло
Й зупинить бедлам!
Голосом писклявим правду
Кашляв секретар.
Десь із верху, бо задерся
На глухий ліхтар.
Сповіщав, що світло буде,
Трошки потерпіть,
Бо заявка у районі
Ще з Різдва лежить.
Дід завзято, адже темно,
В мед заліз чужий.
Й лапав груди прихожанок,
Наче як сліпий...
Прихожанки: "Хто це? Хто це?
Це рука чия?"
Дід: "Ота, що медом злиплась,
Точно не моя!"
Хтось із фотоапаратом
Репортаж знімав.
Фотоспалах в очі блимав
Й горобців лякав.
Ті спорхнули з-попід даху
В кудрі до дівчат.
Вереск, писк і цвірінчання,
Й на вухах салат!
Ось і дяк із тьми зарулив
Чисто в сліпоті.
Збив бордюр і покалічив
Декілька котів.
Тож піднявся м’явкіт, гавкіт
Всетваринний ґвалт.
В темноті звук розлітався
В кілька кіловат.
Так і чубились до ранку.
І таки зійшло
Боже світло, освітило,
Тьму перемогло!
Всі стояли перед світлом
З свічкою в руці
Замазюрені у яйця
І у холодці...
Темні люди просвітлились.
Ніч скінчилась й тьма.
Бо Христос Воскрес для світла,
Може й для ума.
