18.02.2013 00:39

для всіх

261

8 | 8

 © Оля Стасюк

Доля і думки

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

То не, то не я, то думки!

То все доля неправильно пише.

То вона засадила стежки

І скупала дерева у тиші.

То вона розпалила серця

В найспекотніші пори липневі.

То вона на кінці олівця,

То вона вітром нищить дерева!

І керує рукою вона,

Розсуває суцвіття акацій.

І ці мрії спалила дотла,

І пустила жадобу до фракцій.

То вона обдирає людей,

То вона збудувала хороми,

Відпустила аж за Єнісей

Часточки українського дому.

То не я – не дивіться ви так!

То думки, чорні птиці лукаві.

Доля ділить – хто цар і жебрак,

Доля ділить убозтво і славу.

Це не я, то думки все лихі.

Он дивіться – такі ж пересічні,

Наче сови, як сови нічні,

Може, вже промайнулі. Чи вічні.