03.02.2013 15:59
© Оля Стасюк
Круговерті
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Хоч невблаганне крісло смерті,
Хоч взагалі це диво – смерть,
Зростають нові круговерті
В одну велику круговерть.
Можливо, щось у ній нещире,
Брехня є, злість, дурний запал, -
З нутра життя зростають вири
І виринають на загал.
Я прагну не боятись смерті
І в цьому прагненні зрости.
Для цього рощу круговерті,
Немов розпечені щити.