Відлига
Над снігами зявилося сонце
І заграло промінням на шибах,
Розігріло до поту віконце
І взялось зігрівать товсту кригу.
Засміялося спектром в сосульках -
Ті заплакали радо сльозами,
Й потекли, ще не впевнено, струйки
Між насупленими снігами.
Роздягнулись дахи і дерева
Від пухнастого, білого вбрання
І розкішна зима-королева
Не вдержала кристалик кохання.
Він упав у веселий струмочок
І веселкою в небо піднявся,
Розділивсь міріадами точок
І в серця із повітрям пробрався.
І під музику крапельок з даху,
Під обробку щасливого птахства
Йде повільно зима, мов на плаху,
Їй на зміну - весняннеє братство!