20.02.2010 16:27
-
809
    
  3 | 4  
 © Борода

Cудили Совість

Судили Совість 

У однім суді. 

Зібрались всі.., 

Бо так вона хотіла. 

Й сиділи всі у кріслах, 

Як німі. 

Дивились. 

І вона заговорила. 


Заговорила палко, 

Так, як є. 

Що і не всі про це 

Хотіли чути. 

Отож - закрили 

Двері у фойє, 

Закрили вікна 

На залізні пута. 


І слухали. 

Дивились в очі їй. 

Й ніхто не знає, 

Що в душі робилось, 

Листали справи 

Списаний сувій. 

Хоча давно дійшли, 

Про що тут велось. 


Та Совість 

Нагадала їм ще раз, 

Не плакала, 

Не билась з жалю в судні, 

Не піднімала 

Руки до небес 

І не кричала: 

«Хто ви, хто ви, судді!?» 


Cудили Совість... 

Так і в нас часом 

Такі думки 

Тривожні набігають, 

Що хочеться 

Весь світ винить кругом! 

А винен сам. 

Себе ти покараєш? 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.02.2010 16:53  Етерніті => © 

Дуже сильно написано! Мене зачепило, це просто прекрасний вірш! Дякую Вам!