21.02.2010 22:28
-
799
    
  3 | 3  
 © Етерніті

Молитва

Перед хрестом схиляю голову і плачу, 

Моїм гріхам уже нема числа. 

Прошу прощення за мою нестримну вдачу - 

Приборкати її я не змогла. 

Я додала на світі болю і страждання, 

Не чула тих, хто в мене щось просив, 

Мене життям вели вперед лише бажання, 

А не любов, яку Ти заповів. 

Молюсь Тобі. Молюсь за всіх і за одного,  

Прошу, щоб в світі стало краще жити. 

Для себе ж, грішної, я не прошу нічого - 

Я маю все. Тепер я вчусь любити. 



21.02.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.04.2010 15:32  © ... => Ярослав Молінський 

Людина - створіння вельми непостійне і здатне до змін, по собі знаю :)
Звичайно, просто по волі розуму навчитись любити неможливо, це не те відчуття, яким можна керувати. Але якщо прагнути до неї - вона буде, бо хто шукає, той знаходить.
А гріхи, мабуть, не варто просто утилізувати - на помилках вчаться :)

 10.04.2010 01:07  Ярослав Молінський => © 

Мені здаєтьься просити у Бога що небудь і для кого небуть, це егоїстично і по християнськи...
Любити не вчаться, любов - це відчуття.. відчуття світУ.. ніяка молитва, не зможе відкрити істинного почуття. Погоджуюсь - наближає, але не дотягує.
А за гріхи не просіть прощення, краще утилізуйте їх і видаляйте назавжди..
(це для людей)

 09.04.2010 22:37  © ... => Ярослав Молінський 

Мені здається, що просити в Бога всього доброго для себе і лише для себе егоїстично і не по-християнськи :(

 09.04.2010 02:14  Ярослав Молінський 

Інколи молити і просити не личить... самому собі