Зніми вже фото
Дізналася, що закоханий, але давно покинутий мужчина, багато років не знімав зі стіни моє фото...
Пустий без розмальовок коридор,
Снують туди-сюди безбарвні тіні.
Три дні ще перекручую повтор
Й стираю пам’ять вперто по хвилині.
На тому тижні два порожніх дні,
Лиш тільки пиво, друг і матч футболу.
Та від учора, знов гучні пісні
І кралі довгоногі сплять довкола.
Буває зранку так муляє душа,
Що лоб важкий вистукує об стіни.
Не втримавшись надовго поспіша
Клинок сумлінно вишибати клином.
Так звик ховати погляд в пустоту,
В кутки холодно - ввічливого дому.
Зніми вже фото! Й рамку - сироту..
Й пробач за все несказане, потому.
м. Кривий Ріг, лютий 2013р
