БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Час весни. Снігу й згадки нема,

Досить зим перейматись кінцями.

Вже моя безпритульна зима

Десь пішла манівцями.

Стихла ніч у браваді весни,

В марень рейтингу знизивши бали,

Безпритульністю змучені сни

Не збулись і пропали.

Стогне часу стрімка течія

У витках неминучих «так треба».

О, любов безпритульна моя,

Я молюсь лиш на тебе.

Безпритульним витком самоти

З тягарем безпритульної миті

Йду, щоб марний притулок знайти

В безпритульному світі.

Візьміть участь в обговоренні

16.03.2013 09:28 Деркач Олександр => ©

Гарний вірш...треба просто змінити установку на сприйняття подій, об`єктів оточуючого середовища)))) негатив перпеції безпритульності на позитив свободи від обов`язків - "так треба" на "а ну його на..."

"У витках неминучих «так треба»" - універсальна формула нашого існування... Вірш гарний!

Можна було б створити Ефективний цикл поезій...

07.03.2013 15:57 Ірина Затинейко-Михалевич

вірш відзеркалює для мене стан раннього березня - скупого ще теплом, невизначеного емоціями, небагатого корисними вітамінами...одним словом - безпритульним березнем сквозить...хоча й поезія глибша набагато!!! дякую за таку неймовірно гарну поезію!!!!

все тут: і короткі четверті рядки, і повторювання отого "безпритулку" - дуже підсилюють подавленість настрою... зрозуміло так...
я собі знайшла ілюзію притулку...(((



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ