09.03.2013 16:17

для всіх

1877

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

КОЛИСКОВА ДЛЯ КОБЗАРЯ

з рубрики / циклу «ПРИСВЯТИ»

До днів пам’яті нашого Тараса Шевченка

Колихала мати сина

В нетопленій хаті,

З свічки світла гра настінна

Тіні волохаті

Накидала в тьмянім блиску

До темного схову.

Мати торгала колиску

Й тихо колискову

Шепотіла, мовби кволе

Пророцтво жіноче.

Слухай, милосердна доле,

Слухай, темна ноче:

– Спи-засни, моя дитино…

Благатиму в долі

На вік тобі неодмінно

Багатства і волі

Й мати силу, чи то змогу,

Замість сліз – співати,

Слова доброго святого

В щасті зазнавати.

А ще… – змовкла на півслові

Та й плакати стала…

Доля ж щось у колисковій

На вус намотала.

Дала волю від кріпацтва

В бунтарській незгоді,

А духовного багатства –

То й змірити годі.

Добре слово, мов причастя,

На весь світ лунає.

Чи ж зазнав, Тарасе, щастя?

Лиш Бог святий знає…