ПРО ЄДИНЕ І ШВИДКОПЛИННЕ
Притча
В Вифанію до Марфи і Марії
Зайшов Христос, натомлений з доріг,
Про частування в Марфи були мрії,
Марія ж у Ісуса біля ніг
Вслухалася у кожне слово Боже,
Яке їй гість шановний говорив.
– Хай же сестра мені хоч трохи допоможе! –
Скипіла Марфа (в голосі надрив).
– Клопочешся, – Ісус сказав, – багато
Про те, що швидкоплинне і пусте,
Коли Марія спромоглась обрати
Єдине в мить духовну і святе.
Нам часто доля задає питання
Яке мудрує притча ця проста:
Що є для нас Господнє споглядання,
А що – пустопорожня суєта?
Цю відповідь на прикладі простому
Ісус двом сестрам підказав колись.
Тобі ж зробити прийдеться самому
Свій вибір! Та гляди, не помились…
