ПАЛАЄ НА СХОДІ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

З-за обрію небо

Палає на сході,

Здогадок не треба –

Осмислити годі.

Мчить хмарність холодна

В туманні моменти.

Мій любий, я згодна –

То все сентименти,

Бо в вічності ліку –

Ще мить одна лише,

І просто до крику!

Й до крику складніше!

Що, збуджене рано,

Стікає крізь хмари?

Жага полум’яна

Чи вітряні чари?

Що мчить нас в безодню

Магічно-бездонну?

Чи атоми водню,

Чи сплески озону?

Чи щось незворотне

На самому споді?

Лиш небо незгодне

Палає на сході…

Візьміть участь в обговоренні

а може все-таки правда - всього лиш атоми водню і сплески озону, а то понапридумували всяких магій бездонних))) Чудовий вірш!!!...от тільки оте що на споді покою не дає...

12.03.2013 20:35 Оля Стасюк

Заколисало.......... Мелодійності у Вас треба вчитися... Це найкраще тільки у Вас виходить......

а щось же таки мчить) Класно!)



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ