22.03.2013 11:56
для всіх
194
    
  6 | 6  
 © Дебелий Леонід Семенович

Слово

Засмічене слово

Засмічує поле,

Висушує гілля,

Калічить довкілля.



Незайманість вчинків,

Піднесеність дії,

Як хвиля здіймає

В нас слово надії.


Високе і чисте,

Медове й барвисте 

Із вуст випливає

Перлинним намистом.


Коли ж мене раптом

У гурт закликають,

Де слово огидне,

Як сморід лунає,

Нехай спів пташиний

Не чув би я зроду,

Якщо хтось назве це

Як голос народу...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.03.2013 12:47  Тетяна Чорновіл => © 

Щиро і натхненно! Маю схожі відчуття! Правда, не схильна до такої категоричності, як відмова від пташиного співу! :))))))))))
Вірш чудовий!

 22.03.2013 11:55  Тетяна Белімова => © 

Згодна з вами! Буває... У кожного може вирватися, але коли для зв"язки слів... Убогість. Ницість. Безкультур`я.

 22.03.2013 11:06  Чернуха Любов => © 

так, не завжди воно лунає - високе і чисте...

 22.03.2013 05:52  Каранда Галина => © 

підтримую...