10.03.2010 09:29
-
1476
    
  1 | 1  
 © Борода

Встань, Тарасе

Встань, Тарасе, подивися  

На свою Вкраїну, 

Із висоти на нас грішних 

Поглянь у цю днину. 

Подивися і скажи нам, 

Що казав - не чули, 

Не хотіли, не уміли, 

Та й просто забули. 

Твої думи - твої квіти 

Ми не доглядали, 

Не читали, не леліли 

Та й не поливали. 

На урочистях так любим 

Похвалитись світу: 

он які ми! Освічені, 

Кобзареві діти. 

Декламуєм так пафосно, 

Аж мороз по шкірі 

І самі лиш підглядаєм 

Чи усі нам вірять. 

А в душі ( якщо душа є) 

Лиш однеє - гроші. 

От душа ніяк із серцем 

Стрітися й не може. 

І стоїть отак понині 

Розрита могила, 

І немає правди в хаті, 

Ні волі, ні сили! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!