Ницість
Сажі чорний саван -
України аркан,
Закіптюжена вись -
Час дурману навис.
Фарисейства димок
Відліта від пліток,
Ич, летить, як пісок,
До огидних сіток!
Жабо правди шматок
Утоптав чобіток
По просторах кліток…
І давати зарок
До зірок, до зірок
Людям треба тепер!
Лиш тепер, лиш тепер!
Хто закляк - вже помер!
