17.04.2013 00:00
для всіх
9648
    
  10 | 11  
 © Чернуха Любов

Донька і мати

Донька і мати - вишенька на гілці,

Стигле колосся і мале зерня.

Душевний звук у чарівній сопілці,

Тепле проміння в небесах зрання.


Дороги дві з уквітчаного дому,

Тут біль і радість порівну на двох.

Як береги з курсуючим поромом,

Як повісті глава і епілог.


Обличчя два у морі перехожих,

Суть невід’ємна, небо і земля.

Матуся мила, як на тебе схожа!

От тільки доля в кожної своя…



м. Кривий Ріг, 15.04.13

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.05.2018 20:16  Тeтяна => © 

чудовий вірш.дужe проникливо описано.слова взяли за душу

 17.04.2013 17:57  Тетянка => © 

Як ніжно, проникливо!

 17.04.2013 11:44  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно сказано про дві жіночі долі! Образ вишні - дерева і плоду підмітили дуже вдало!

 17.04.2013 09:48  Деркач Олександр => © 

Вічна тема але цікаво подана, сподобалось

 17.04.2013 09:17  Каранда Галина 

гарно. епілогом бути не хочеться, добре, що в мене синок:)))))