Обличчя Ангела
Обличчя Ангела, душа чорніша смолі.
Не зрозумієш із перших пари фраз.
Звикла в житті топтати чиїсь долі,
І їх нектарами поїти в той же час.
Одна рука наносила удари,
Інша голубила, тулила до грудей.
Слова зітліли у душі пекельним жаром,
Та не відкрили засліплених очей.
Страшна хвороба, під назвою – кохання,
Та як зректися солодких відчуттів.
Чи прозвучить колись собі зізнання,
Що сам боротися із нею не хотів.
м. Кривий Ріг, січень 2012р
