Крик душі
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Телур. Болівія. Вербена.
Тут ціла вічність – кожна мить.
А луки, луки - аж зелені!
А сонце з неба – аж горить!
Надворі – ясно. Теплі ранки
Пливуть і будять землю всю.
Навіщо нам ці глютинанти?
Чи ми поїдемо в Тхімпху?
Ксенону добре, газ цей – вільний…
А діти – «вічні двигуни»…
«Контрольна, діти. Будьте пильні!» -
Забудьте пахощі весни!
«У Конго – боротьба за волю…»
«Надпероксиди – нестійкі…»
І зачинила двері школа.
І не пустила в світ весни....!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!