23.04.2013 12:13
© Тетяна Чорновіл
КРИК ДУШІ
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Як доля в добрий час безмежну тугу
Знічев’я в душу хлюпне через край,
Знайди в безволлі трохи сили духу,
Не помирай. Прошу! Не помирай…
Крізь слів сумнівних гомінкі паради:
Хіба?… а може б… не твоє… аби…
В палкого серця лиш питай поради,
Люби без зайвих слів. Не розлюби!
У мить, коли минути бід не вдасться,
А спробам самозречень втратиш лік,
Врятуй своє таке тендітне щастя,
Лелій і бійся втратити навік…