26.04.2013 00:17

18+

425

5 | 5

 © Оля Стасюк

Народ

з рубрики / циклу «Політичне»

То ми – народ. І, певне, - збайдужілий.

Нам ліньки навіть всупереч сказати.

Дадуть нам крила – швидко стулим крила.

З крильми так важко – треба ще й літати!

Болото рідне – от він, наш рятунок!

А гнити легко – легко гнити тванню.

Тут смерті теж – тепліший поцілунок,

Тепліші, спокійніші тут бажання.

І тиша тут гнітюча, моховита…

Навіщо нам іти на вічний спротив?

Життя все – біля битого корита,

Зате у межах рідного болота.

Хоч все собі – зате дамо «на лапу»,

Щоб комарі нас дуже не кусали.

Вони на землях наших ставлять хати,

А ми – в болоті… Краще ж не давали…

А ми – в болоті! В шию! – геть моральність!

Нам добре тут – ми, правда ж? – геть не проти!

Така у нас вже, бачите, ментальність –

Хоч маєм землі, ліземо в болото.