28.04.2013 15:07
18+
324
    
  4 | 4  
 © Оля Стасюк

Поговори

Поговори

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Поговори до мене і скажи,

Навіщо серце випустив із мене.

Заворожи цей день, заворожи

Крилом лелечим, пуп’янком зеленим!

І музикою, музикою снів,

Яка мені приснилась раптом вчора…

Поговори – як відгомін віків,

Як шепіт той, який звертає гори!

Мовчиш… Мовчиш… Ти знаєш, не мовчи…

Мовчанка кров із ран болючих точить…

Заворожи цей день, заворожи!

І не ховай від світла сонця очі…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.04.2013 13:42  Ірина Лівобережна 

Слова, слова, як їх часом не вистачає!!! Отих декілька слів...
Чудовий твір!!!

 28.04.2013 19:34  Світлана Рачинська 

Серце художньо часто змальовують в не тіла... Себто закохане)))
Тому тут мені зрозуміло!!!
Зелений пуп`янок - символізує ніжний весняний зав`язок , на що часто приворожували, як на ранню траву або пір`їну, що тут умісно і по змісту, і по характеру)))
Відгомін років говорить з нами зі сторінок історії, він не мовчить... І тут слугує метафорою)))
Заворожили просто слова - "Як шепіт той, який звертає гори!"-
промоистіше не скажеш!... Характер передано на всі 100%
ЧУДОВО

 28.04.2013 18:49  Каранда Галина => © 

)))))) Оля!) все чудово!) кому пуп"янок, а кому й "пуп")))
насправді все класно!)

 28.04.2013 17:00  Озей => © 

Ну дуже гарна задумка твору. Останні чотири рядки віршу - так і просяться самі собою до віршового підручника - ось так треба віршувати!
Кожен віршар пише за своєю методою. Одна з метод - багаторазове напасання-вдосконалення твору, доки не буде питань-зауважень до усіх рядків...
"Поговори до мене" - так українці не кажуть. Може якути?
"Серце випустив з мене" - чукчі?
І що то за вислів: "поговори - як відгомін віків". А як це, і до чого таке поріняння?
А шепіт, який звертає гори? Де це бачено? А "пуп зелений"?
Ото ж і кажу, якщо разів десять переписати вірша, то й було б на 10 помилок менше і весь вірш був би взірцем.
Дякую.