Застиг мороз
з рубрики / циклу «Зима морозна»
Застиг мороз. Відлига прошуміла,
Так і не наробивши зовсім бід.
Якби я плакати, так плакати уміла,
Щоб розтопився серця білий лід.
Але це гілля голе чорних яблунь,
Мов колючки, у серце уп’ялось.
Сніжинок дивовижний білий табір
Не захищає.
В місто йде мороз.
І плачуть душі. Зовсім-зовсім тихо.
Відлига знову надворі іде.
Вона не зробить ні біди, ні лиха,
Але чомусь знов суму принесе.
Та просто… У холодних кучугурах.
І знов це серце – рибою об лід.
Застиг мороз в холодних партитурах,
Не наробивши лиха й білих бід.
