Люблю тебе, Україно
з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»
Люблю тебе, красуне-Україно.
З затятим горлом – дихаєш іще.
Я оживаю враз на полонинах,
Де вітер вільний б’є мені в лице.
Люблю степи, що не забудували.
Люблю річки, в яких нема сміття.
Люблю дерева, що ще не зрубали,
Які мене вертають до життя.
Люблю народ, що під ярмом не стогне –
І мислити ще вміє, і живе…
Ти тільки, - знаєш, мила, - не засохни!
Мені не вистачатиме тебе…
Як будуть рвати жили – бухкай кров’ю
Й живи, як тисячі отак живуть!
Цей світ лише врятується любов’ю!
Без тих, що полюбити не дають.
