26.04.2013 09:16
18+
243 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оля Стасюк

Заклики

Заклики

«Ходімо усі, народом!» -

Лунає закличний вірш.

І десять людей виходить,

Ну двадцять, бува… Не більш.

А я вже боюсь боятись.

Це дивно тобі? Чому?

Країна могла сміятись

Десяток віків тому.

Уже заржавіли списи,

В музеях – висять мечі.

В геномі затерлись риси,

Що силу тягли з землі.

І воїни сплять в могилах –

Під розстріл колись ішли!

Радіють, що ми безсилі,

Радіють – таки вороги!

Немає, нема народу.

Розвіявсь, осів, прогнив.

І вілли стоять на колодах

З кремезних козацьких дубів.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.04.2013 14:27  © ... => Олександр Новіков 

нормальна реакція) 

 27.04.2013 21:53  Олександр Новіков 

ох 

 26.04.2013 18:06  © ... => Сон Блакитного Сонця 

І всі - в одному болоті! )) 

 25.04.2013 22:38  Сон Блакитного Сонця 

хтось там написав про рака, лебідя і щуку...регіони в нас раки, опозиція лебеді а Ляшко-щука