Джузгун
з рубрики / циклу «Рідна земля»
Піском метуть гарячі Каракуми.
Це вам не море, це не блиск лагун!
Єдині тут рослини – це джузгуни.
Це кущ такий, так названий – джузгун.
Будує сонце хитромудрі нетрі
І блиском глушить навіть дзвін зірок…
В кущів коріння – на десятки метрів.
Вони корінням стримують пісок.
І жоден вітер їх не зрушить з місця,
І жоден промінь не запалить лист.
Їх думи – чисті, вічні мрії – чисті,
І не страшний їм вітру чорний свист.
Хоча… в пустелі небагато шуму.
Це ж геть не море і не блиск лагун.
Піском метуть гарячі Каракуми,
Тримається тонкий стійкий джузгун…
