Джузгун

з рубрики / циклу «Рідна земля»

Піском метуть гарячі Каракуми.

Це вам не море, це не блиск лагун!

Єдині тут рослини – це джузгуни.

Це кущ такий, так названий – джузгун.

Будує сонце хитромудрі нетрі

І блиском глушить навіть дзвін зірок…

В кущів коріння – на десятки метрів.

Вони корінням стримують пісок.

І жоден вітер їх не зрушить з місця,

І жоден промінь не запалить лист.

Їх думи – чисті, вічні мрії – чисті,

І не страшний їм вітру чорний свист.

Хоча… в пустелі небагато шуму.

Це ж геть не море і не блиск лагун.

Піском метуть гарячі Каракуми,

Тримається тонкий стійкий джузгун…

Візьміть участь в обговоренні

Цікавий гарний вірш! Ти, Олю, не на уроках їх пишеш? :)))

02.05.2013 02:37 Наталія Сидорак

навіть не знала, що є така рослина))) Вірш гарний.

яке розумне дитя, скільки всього знає)))))))
і пише гарно)))
ще кілька років такої погоди, - і в нас тільки той джузгун і ростиме... де це бачено, щоб вкінці квітня - більше 30 градусів спеки було?!((((((((((



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ