Я знов одна
з рубрики / циклу «Таємнича ніч»
Я знов одна. Я знов насамоті.
Ти будеш, нічко мила, говорити?
Заплутались мої тонкі стежки
І я не знаю, як їх відновити.
Життєвий потяг перших почуттів
Руйнує душу і руйнує плани.
Мене ж ніхто, ніхто не розумів.
Ти чуєш, нічко? Серце – наче рана.
Жахлива рана тиші й самоти.
Яка руйнує навіть першу зраду…
Заплутались мої тонкі стежки.
Будь ласка, нічко, дай мені пораду.
Ти чуєш, нічко? Нічко, не мовчи!
Хоч ти послухай! Бо не чути – важко…
Торкнула вітром ти вуста мої…
Ти мене чуєш… Дякую… Вже краще…
