Не одчиняй

з рубрики / циклу «Весняна казка»

Не одчиняй закоханій весні.

Вона – особа вельми божевільна.

Вона живе чи в маренні, чи в сні,

Не дуже вірна і не дуже пильна.

Закрий вікно від марева вітрів,

Бо ці вітри несуть лише страждання.

Якщо вже хтось прорватися зумів –

Забудь про всі розумні поривання.

Почнуться альби, мрії без кінця –

Ремісія прийде у дні травневі.

Вона тебе геть змінить із лиця -

Так, як міняє в один день дерева.

Візьміть участь в обговоренні

02.05.2013 22:19 Ірина Лівобережна

Як хочеться весняного божевілля! Щоб захопила, понесла, а там будь що буде!!!

Олю, не відчиняю, та вона, клята, в віртуальність просочилася! :)))) Про розумні поривання я вже давно забула! Не знаю, що таке альба й ремісія (і знати не хочу), але з останньої строфи зрозуміла, що раптом в один день позеленіємо всі з лиця! :))))
Таємничий вірш!

то, мабуть, у "дні")
Гарно!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ