Оля Стасюк Просинь
Обігрую слово «просинь»,
Небес золотавий промінь.
А що це? Хіба не осінь?
Осінні будення сонні....
Подвійні вітри небесні,
Брунатні холодні мрії...
Чи просинь – то давні весни,
Що хмари, як моркву, сіють?
І зявиться потім листя,
І синь розірве всі хмари.
Чи просто тонке намисто
Із хвильок згубила пара?
Однаково гарно – просинь.
Однаково гарно – світло.
Це просто брунатна осінь
Пробила вікно у літо.
03.11.2012 15:39 Андрій Гагін => © |
 Красиво, чарівна осінь! Сподобалось! |
30.10.2012 17:08 Лідія Яр => © |
 Дуже чарівно...і картинка класна |
30.10.2012 15:36 Тетяна Чорновіл => © |
 Обігралась просинь! :))) Брунатна осінь - то календарне! А брунатні холодні мрії - то депресняк! |
29.10.2012 22:59 Каранда Галина => © |
Олю! пам"ятаєш, я колись давно в приватній розказувала про цей надпис? оціни!)) |
29.10.2012 22:11 Каранда Галина => © |
 класно! люблю це слово, та якось боюся часто тягати... а ти так класно виправдалася - "обігрую", - і все, питань немає. чудово!) |
