Пікнік

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Дід у баби знахабнів,

На пікнік йти захотів,

– Маринуй, бабо, балик,

Їсти будемо шашлик.

Бачиш всі до лісу йдуть,

Торби ледве волочуть,

Я також хочу гуляти,

Досить на печі лежати.

Пішов в лавку взяв коньяк,

Похвалитись був мастак,

Несе в сітці, всі дивіться,

І слиною подавіться.

Та не довго хіпував,

Зачепивсь, на землю впав,

Розлетілась вмить пляшина,

Дід заплакав, як дитина.

На дорозі стоїть баба,

Дід упав, вона і рада,

– Що гуляка, погуляв,

Скільки грошей промотав?

Іди вилизуй свій коньяк,

Ну, а може щось не так?

Защіпну двері до хати,

На природі будеш спати.

Погодуєш комарів,

Пікніка він захотів,

– Досить, бабо не бурчи,

У плиті йди розтопи.

На пательні шашлик жар,

І не треба нам цих чвар,

Будемо в садку гуляти,

З солов’єм разом співати.

Самогон, де, признавайся?

Досить, бабо, не знущайся,

Геть не до смаку коньяк,

На ура піде первак.

м. Славута,