13.05.2013 15:13

18+

223

5 | 5

 © Оля Стасюк

Таємничий у місті

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Тебе чекала, як примари,

В холоднім натовпі, де ти

Блукав, надпив із неба хмари -

І задихавсь від самоти.

Тебе чекала, як спросоння, –

Що ти крізь урвища машин

Враз відсахнешся від осоння

І втратиш забагато сил.

Тебе чекала цілий вечір

Коло замерзлого вікна.

Ти так пробіг, немов за плечі

Тебе хапала вже весна.

Ти – дивна загадка, без віри.

Не йди, все рівно не втечеш.

Якщо від сонця втратиш сили,

Назад ти їх не відбереш.

І у застоянім віконці

Ти будеш з натовпом  - один.

А, все-таки, люблю я сонце!

Ба, навіть з урвищем машин.

Сьогодні ж дико рвались хмари,

Повисло небо, наче шлем.

Тебе чекала, як примари.

А потім понесло дощем…