13.05.2013 12:40
© Оля Стасюк
Втраченому коханню
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Безсонні ночі… Як же їх багато!
І день, здається, швидше промине…
Твоя голубка із лаванди й м’яти,
Духмяна, колисатиме мене.
Вона співати буде ніжні трелі,
Вестиме сон у мій зелений сад.
Стоятимуть у пахощах жерделі,
Та не затьмарять м’яти аромат.
Хай пахнуть зачаровано тюльпани
І запахом топити будуть лід…
А в мене навіть в дні сумних туманів
Лавандовий в кімнаті буде цвіт…
Хай всі троянди світу якось вранці
Запахнуть ніжно… І в садку – жасмин…
Даремно – ароматів їхніх танці
Заглушить навіть вересневий дим.
Безсонні ночі – як же їх багато!
І день, здається, швидше промине…
Твоя голубка із лаванди й м’яти
Щоночі колисатиме мене.
