18.03.2010 17:19
-
662
    
  4 | 5  
 © Герасимова Альона

У нас хороші телефони 

Хороший доступ в Інтернет 

Для нас не писані закони 

Прийшли із різних ми планет. 

У нас кохання на годину 

А бог у кожного є свій 

Навіщо нам одна родина 

Коли є все то світ тісний. 

Ми перспективні і розумні 

І вчитись сенсу нам нема 

Батьки для нас вже старомодні 

А рідний дім то як тюрма. 

Та зупинитися не пізно 

Зійти із неба хоч на мить 

Відчути як шепоче слізно 

Твоя душа, коли не спить. 

І щастя то не купи грошей 

То не забави і вино 

Щасливий той, хто має душу 

І плаче, дивлячись кіно. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.10.2016 22:11  роман-мтт => © 

....Зійти із неба хоч на мить...

 24.03.2010 19:29  ЛІДІЯ => © 

У вірші зображено реальність, яка панує навколо. У нас все є; і до цього відчуття ми так звикли, що вже й не цінуємо того, що маємо, проте прагнемо більшого. А найгірше, коли у цій буденності нехтуємо моральними цінностями, коли не прислухаємося до голосу власної душі. І, замкнувши себе в цьому колі, ще й бажаємо бути щасливими. Та, на жаль, це почуття до нас не приходить. Чому?
Може, варто зупинитися, "зійти із неба хоч на мить", переосмислити власні переконання і вчинки та прислухатися до внутрішнього голосу, який є найкращим порадником, адже щастя - це стан душі.