Година Землі
Свічу запалю.
Шістдесять хвилин
Буду сидіти
Наодинці з Богом,
І буду думать...
І не я один -
Уся планета
Обирає морок.
Щоб зрозуміти
На коротку мить
Хто ми насправді
І якого роду:
Серед планет
Мільярдів і сузвіздь -
Лише Земля нам
Матір по природі!
Лише одна
У безкінченні мрій,
Лише одна
У безкінченні часу,
У неосяжній
Глибині подій
Творцем сотворена
І нам дана одразу.
Лише її
У Всесвіті одну
Упізнають
По голубому блиску,
Лише її
Господь у давнину
Створив для нас
Як матір і колиску!
І зараз я
Запалюю свічу
І на коліна
Падаю в тривозі -
Я не святий
Я, так як всі, грішу.
Прости мене, Плането!
Прости, Боже!