Чорно-біле кіно міста
Присвячується улюбленому Львову
В потухших свічках ще відбивається світло,
А троянди розсипані по-підлозі ковдрою оксамиту
Не збагнути те дивне чорно-біле кіно,
Де герої так хотіли любити
Вривається недосказанність в час
і троянди зав`яли сльозами
В потоці безумного міста й людей
Мені до сих пір райдугами сміються львівські фонтани
Так кава запахла шоколадом
На задньому плані чорно-біле кіно,
де давно затихли вулички, а по них кимось розлите пекуче вино
Останній кадр ставить кому
і сонце осяє світанком росу
ще трохи ковдра полежить зім`ятою
милуючись на львівську красу
Львів, 24.09.2012
