Млинчикова КотоВасія
з рубрики / циклу «ГУМОР»
В нас сьогодні млинчиків напекли,
А мені й маленького не дали.
Заглядав я в очі всім у журбі,
– Вася, – чув лиш, – млинчики не тобі!
Подивлюсь на млинчики ще і ще,
Слина поза вусами аж тече.
Хай тільки відвернетесь хоч на мить,
Млинчик заборонений і здимить.
Гірко мені й боляче з ваших слів!
Млинчиків не бачив я і не їв!
Саме як від столу ви відійшли,
Миші в нору млинчики потягли.
Стогнуть: – Скоро злипнуться животи!
Ще й сметани просять їм принести…
Ох, жорстока доленько ти моя!
Десь сметана ділася – винен я!
