12.06.2013 21:22

для всіх

165

2 | 2

 © Маріанна

Можна кричати вже скільки завгодно

Болі розділить безжальна безодня,

Нащо ж зізналась примхлива самотність,

Що усвідомлює невідворотність.

Хочеться в жалощах втратити світло?

Небо сльозами обплутає спритно.

Нащо виводити з пам`яті сірість?

Не для розмови нажахана прикрість.

Спротив очікує сповіді щирі,

Відсіч отримають спроби примирень.

Що ж німота не панує у світі?

Крапля до краплі у море розлиті.