12.06.2013 21:22
for all
85 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Маріанна

Можна кричати вже скільки завгодно

Болі розділить безжальна безодня,

Нащо ж зізналась примхлива самотність,

Що усвідомлює невідворотність.


Хочеться в жалощах втратити світло?

Небо сльозами обплутає спритно.

Нащо виводити з пам`яті сірість?

Не для розмови нажахана прикрість.


Спротив очікує сповіді щирі,

Відсіч отримають спроби примирень.

Що ж німота не панує у світі?

Крапля до краплі у море розлиті.

Публікації: Маріанна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.06.2013 19:04  Марина Моренго => © 

перечитала ряд Ваших поезій. чому стільки суму? у Вас дійсно гарний звукоряд, але, повторюсь, за ним Ви дещо втрачаєте зміст. не ображайтесь, це моє враження. 

 14.06.2013 17:14  © ... => Ірина Лівобережна 

Дякую. Сум - гарна спонука для творчості. 

 14.06.2013 08:19  Ірина Лівобережна 

Сумно... Дуже сумно... Але так невимовно-гарно написано... 

 13.06.2013 09:42  Деркач Олександр 

Цікавий текст...