25.03.2010 19:25
-
627
    
  1 | 1  
 © Борода

Кара

За що така кара, 

За що такі болі? 

Ходив попід хмари, 

Вдихав запах волі, 

А потім - провалля, 

А потім упадок, 

Політ в сині далі 

Ввірвав той випадок. 

Я рвуся у небо, 

Я лагоджу крила. 

А може не треба, 

А може несила? 

Несила злетіти, 

Несила літати, 

Несила хотіти, 

Несила пізнати. 

Пізнати іще раз 

Ту велич польоту, 

Дістатись до вас 

І дорожнього поту 

Не стерти, не вмити 

А просто скупати. 

У річці втопити, 

Щоб твердо вже знати 

Що був він останнім, 

Останнім польотом. 

В хорошому плані, 

Бо деколи хто ти 

Зовсім забуваєш, 

Літаючи в небі, 

І міри не маєш, 

Бо так вабить небо! 

Та Бог усе бачить 

І він не прощає 

Тому, хто задовго 

У хмарах літає. 

Не він шле нещастя - 

Самі вибираєм, 

Забувши відчасу, 

Що неба не знаєм. 

Й тоді вже - падіння 

І крах усім планам, 

Як кара сумлінню, 

Бо ми ж то - земляни! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!