Про котів
Рано вранці під вікном
«Розмовляли» кіт з котом,
Спини вигнули й хвости –
Лемент підняли коти.
Ти нахаба, ти – бандит!, –
Так кричав господар-кіт, –
Як без дозволу ти міг
Лазити на мій горіх!?
Територія – моя,
І на ній господар Я!
Чужакам на ній не місце,
Тож втікай, котяро, швидше!
Й не подумаю втікати –
Буде він мене лякати!
Де захочу, там пройдусь,
А тебе я не боюсь!
І зчепились кіт з котом,
Покотилися клубком,
Лемент, гамір – до небес!
Аж завив у будці пес.
Так коти той двір «ділили»,
Що господиню розбудили –
Відчинила та вікно
Й вилила води відро –
Більш не будуть заважати,
Буду я спокійно спати!
…Та на ранок під вікном
«Розмовляли» кіт з котом…
Мархалівка - Київ, чевень 2013
